good morning
ґу́д мо́рнінґДоброго ранку
«Доброго ранку» — один із небагатьох українських висловів, де слово «ранок» стоїть не в називному, а в родовому відмінку, наче ти щось бажаєш. В інших мовах таблиці такої гри з відмінками немає, зате є інші пастки: у французькому «bonjour» ти почуєш носовий звук, якого в українській немає, нижньонімецьке «Moin» — те саме слово, що ти вже чув у темі «привіт», а корейське «좋은 아침» — дослівно просто «добрий ранок». Нижче — вимова й типові помилки україномовних.
good morning
ґу́д мо́рнінґДоброго ранку
Форма «доброго ранку» — стягнене побажання: повністю речення звучало б «[Бажаю тобі] доброго ранку», тому іменник стоїть у родовому відмінку. У жодній мові з таблиці граматика так не грає: скрізь це просто фіксована фраза. Німецьке «Guten Morgen» і його австрійський відповідник звучать однаково — рідкісний випадок, коли стандартна німецька і австрійський варіант не розходяться.
Корейське «좋은 아침» і німецьке «Guten Morgen» побудовані однаково просто: «добрий» + «ранок». А нижньонімецьке «Moin» — те саме слово, яким там вітаються будь-коли: на ранок окремого виразу можна й не шукати.
У французькому «bonjour» голосний перед n носовий: повітря виходить одночасно через ніс і рот, окремого звука n після нього майже не чути. Так само в португальському «bom dia» перший голосний теж носовий — це не «бом» з окремим м, а суцільний носовий звук.
У китайському «早上好» перший склад тон піднімає вгору, середній звучить легко й майже без тону, а останній спершу опускається й потім знову підіймається. У данському «godmorgen» у наголошеному складі «mor» чути те саме коротке зімкнення в горлі, що й у «hej».
Носові голосні найчастіше замінюють на голосний плюс окремий приголосний: замість носового звука в «bonjour» українці вимовляють чітке «бонжур» із виразним н. Те саме трапляється з португальським «bom dia» — його промовляють як «бом діа» з окремим м, хоча носовий звук мав би бути єдиним цілим.
У арабському «صَبَاحُ الْخَيْرِ» перший приголосний — твердий, «емфатичний» с, що вимовляється з відтягнутим язиком; українці зазвичай зводять його до звичайного с. У турецькому «günaydın» початковий приголосний — м'якший за звичайне ґ, майже «ґь», і його часто вимовляють твердіше, ніж треба.
Мову для вивчення ти обираєш у застосунку – вона не залежить від мови сайту.
Вже є акаунт? Увійти
Реєструючись, ти приймаєш наші Умови та Політику конфіденційності.