Langula для iPhone та iPad ★ 4,6Завантажити безкоштовно
Одне слово, 26 мов

Вибачте 26 мовами

Українське «вибачте» — наказова форма дієслова «вибачити» у ввічливому чи множинному варіанті: «вибач» лишається для своїх, «вибачте» — для решти. Не всі мови розрізняють вибачення так само граматично: німецьке «Entschuldigung» — іменник, а не наказ, польське «przepraszam» — навпаки, дієслово в першій особі: «[я] перепрошую». Нижче — «вибачте» в 26 мовах із вимовою та типовими помилками україномовних.

англійська

excuse me

ікскью́з мі

Вибачте

Одне слово, 26 мов

Наказ, іменник чи констатація — вибачення граматично

В українській «вибачте» лишається наказовою формою навіть у ввічливому вжитку. Англійське «excuse me» побудоване так само — наказ плюс займенник «мене». А ось стандартна німецька йде іншим шляхом: «Entschuldigung» — це іменник, застигла форма без дієслова, тоді як польське «przepraszam» — дієслово в першій особі, дослівно «[я] перепрошую».

Корейське «실례해요» ввічливе, але не найофіційніше: закінчення -해요 позначає дещо невимушеніший, хоч усе ще чемний, регістр порівняно з іншими ввічливими закінченнями в корейській.

Гармонія голосних і звуки, яких бракує українській

У турецькому «affedersiniz» кінцева частина слова — суцільно передні звуки e та i (-der-si-niz), і лише початкове a лишається заднім: типовий приклад того, як закінчення в турецькій узгоджуються між собою за переднім рядом. Наголос падає на склад «дер»: аффеде́рсініз. У шведському «ursäkta» приголосний після r — не звичайне ш, а ретрофлексний звук: кінчик язика загинається назад, чого українська вимова не передбачає.

У китайському «对不起» перший склад тон різко опускає, середній звучить легко, майже без тону, а останній спершу опускається й потім знову підіймається — три різні мелодійні контури в трьох сусідніх складах. Українському вуху звично рівний тон на кожному складі, тож саме ця мелодійність і вимагає окремої практики.

Типові помилки україномовних

У французькому «pardon» кінцевий носовий склад українці часто вимовляють як голосний плюс окремий н, хоча це має бути суцільний носовий звук. У шведському «ursäkta» ретрофлексний приголосний найчастіше спрощують до звичайного українського ш, і різниця, яка для шведського вуха помітна, зникає.

У турецькому «affedersiniz» передні e та i у закінченні замінюють звичним українським и — це найпомітніша ознака вимови-кальки з української.

Короткі діалоги з життя

На вулиці у Варшаві

  • ПерехожийОй, nic się nie stało.Ой, нічого страшного.
  • ТиPrzepraszam bardzo!Перепрошую!

У переповненому автобусі в Анкарі

  • ТиAffedersiniz, inecek var.Вибачте, тут виходять.
  • ПасажирTabii, buyurun.Звісно, прошу.

На вокзалі в Ліоні

  • ТиPardon, où sont les toilettes ?Вибачте, де тут туалет?
  • СпівробітникJuste là, à gauche.Ось тут, ліворуч.

На тротуарі в Лондоні

  • ТиExcuse me, I'm so sorry!Вибачте, мені дуже прикро!
  • ПерехожийNo worries at all.Та нічого страшного.

Часті запитання

Чим «Entschuldigung» різниться граматично від «вибачте»?
«Entschuldigung» — іменник, застигла форма без дієслова, тоді як українське «вибачте» лишається наказовою формою дієслова навіть у ввічливому вжитку.
Чому в турецькому «affedersiniz» різні голосні — a і e/i?
Закінчення слова (-der-si-niz) узгоджені між собою як передні звуки, тоді як початкове a належить до кореня і лишається заднім голосним.
Чи формальне корейське «실례해요»?
Ввічливе, але не найофіційніше — закінчення -해요 звучить трохи невимушеніше за деякі інші ввічливі форми в корейській.

Вивчай мову, а не одне слово.

Почати навчання