excuse me
ікскью́з міВибачте
Українське «вибачте» — наказова форма дієслова «вибачити» у ввічливому чи множинному варіанті: «вибач» лишається для своїх, «вибачте» — для решти. Не всі мови розрізняють вибачення так само граматично: німецьке «Entschuldigung» — іменник, а не наказ, польське «przepraszam» — навпаки, дієслово в першій особі: «[я] перепрошую». Нижче — «вибачте» в 26 мовах із вимовою та типовими помилками україномовних.
excuse me
ікскью́з міВибачте
В українській «вибачте» лишається наказовою формою навіть у ввічливому вжитку. Англійське «excuse me» побудоване так само — наказ плюс займенник «мене». А ось стандартна німецька йде іншим шляхом: «Entschuldigung» — це іменник, застигла форма без дієслова, тоді як польське «przepraszam» — дієслово в першій особі, дослівно «[я] перепрошую».
Корейське «실례해요» ввічливе, але не найофіційніше: закінчення -해요 позначає дещо невимушеніший, хоч усе ще чемний, регістр порівняно з іншими ввічливими закінченнями в корейській.
У турецькому «affedersiniz» кінцева частина слова — суцільно передні звуки e та i (-der-si-niz), і лише початкове a лишається заднім: типовий приклад того, як закінчення в турецькій узгоджуються між собою за переднім рядом. Наголос падає на склад «дер»: аффеде́рсініз. У шведському «ursäkta» приголосний після r — не звичайне ш, а ретрофлексний звук: кінчик язика загинається назад, чого українська вимова не передбачає.
У китайському «对不起» перший склад тон різко опускає, середній звучить легко, майже без тону, а останній спершу опускається й потім знову підіймається — три різні мелодійні контури в трьох сусідніх складах. Українському вуху звично рівний тон на кожному складі, тож саме ця мелодійність і вимагає окремої практики.
У французькому «pardon» кінцевий носовий склад українці часто вимовляють як голосний плюс окремий н, хоча це має бути суцільний носовий звук. У шведському «ursäkta» ретрофлексний приголосний найчастіше спрощують до звичайного українського ш, і різниця, яка для шведського вуха помітна, зникає.
У турецькому «affedersiniz» передні e та i у закінченні замінюють звичним українським и — це найпомітніша ознака вимови-кальки з української.
Мову для вивчення ти обираєш у застосунку – вона не залежить від мови сайту.
Вже є акаунт? Увійти
Реєструючись, ти приймаєш наші Умови та Політику конфіденційності.